Генеральний прокурор Руслан Кравченко під час відеозвернення 14 вересня 2026 року

Підозра Кривоносу і заклики Кравченка: що це означає для антикорупційної системи

Генеральний прокурор Руслан Кравченко 14 вересня 2026 року у відеозверненні повідомив, що підписав підозру директору Національного антикорупційного бюро Семену Кривоносу. Рішення стосується керівника одного з ключових антикорупційних органів країни, тому воно прямо впливає на довіру громадян до системи протидії корупції та на сприйняття незалежності правоохоронних інституцій.

Чому це стосується читачів

За словами Кравченка, Кривонос підозрюється у підробленні офіційних документів для отримання неправомірної вигоди та у фіктивному усиновленні. Генпрокурор також заявив, що раніше від ухвалення цього рішення його «політично» стримував президент Володимир Зеленський, а НАБУ і САП, за його твердженням, «пропонували недоторканість в обмін на відмову ухвалення підозри». Ці заяви стосуються публічного інституційного конфлікту, наслідки якого визначатимуть, як сприймається робота антикорупційних органів.

Зв’язок зі справою «Карфаген» і друга підозра

Кравченко повідомив, що справа «Карфаген» мала на меті заволодіти матеріалами кримінальних проваджень в Офісі генпрокурора щодо керівників і працівників НАБУ та САП, а частину матеріалів під час обшуків «викрали». За даними слідства, організатором схеми є заступник начальника департаменту міжнародно-правового співробітництва ОГП Сергій Кропива, якого вже відправили під варту. Крім того, генпрокурор заявив про ще одну підозру близькій до керівника САП Олександра Клименка людині «за вплив на керівника ВАКС, пропозиція їм неправомірної вигоди, а також сприяння в ухиленні від мобілізації», і порадив Кривоносу та Клименку подати у відставку.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *