ГУ ДСНС у Рівненській області: контакти, підрозділи та повноваження
ГУ ДСНС у Рівненській області — це обласне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій, яке координує роботу рятувальних підрозділів на території краю. Саме сюди телефонують, коли горить ліс у Сарненському районі, прорвало дамбу в Дубні чи потрібна евакуація з-під обстрілів. У цій статті зібрано адреси, телефони та перелік функцій, які реально виконує управління станом на поточний рік — без перекручувань і здогадок.
Нижче — практичний довідник, а не хроніка. Усе подано в форматі, зручному для копіювання: контакти, графіки чергувань, механізм реагування, регіональні особливості, порівняння з європейськими стандартами цивільного захисту та відповіді на типові запитання мешканців Рівненщини.
Що таке ГУ ДСНС у Рівненській області і чим займається управління
ГУ ДСНС у Рівненській області — це територіальний орган центрального органу виконавчої влади, відповідальний за реалізацію державної політики у сфері цивільного захисту, пожежної безпеки, рятування на воді, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та гуманітарного розмінування. Управління підпорядковане безпосередньо ДСНС України (зараз — Міністерство внутрішніх справ через відповідну вертикаль) і діє на підставі Положення, затвердженого наказом ДСНС.
Структурно ГУ ДСНС у Рівненській області об’єднує обласне управління в Рівному, чотири міжрайонні (зональні) підрозділи, міські й районні підрозділи, а також спеціалізовані частини — піротехнічну, водолазну, газодимозахисну службу, мобільну оперативну групу та навчальний центр. Кількість особового складу і техніки регулярно оновлюється, тому конкретні цифри варто уточнювати на момент звернення.
Головний матеріально-технічний центр розташований у Рівному на вулиці Поповича, 65а. Це саме та адреса, яку рятувальники називають під час виїздів на обласні події. У 2024–2025 роках саме звідси координувалися роботи з ліквідації наслідків ракетних ударів по енергооб’єктах Рівненщини, зокрема в Сарнах і Костополі.
Основні напрямки роботи обласного управління
- Пожежна безпека: гасіння пожеж, профілактика, перевірки об’єктів підвищеної небезпеки.
- Цивільний захист: оповіщення, укриття, евакуація, робота фонду захисних споруд.
- Аварійно-рятувальні роботи: ДТП, обвали, розлив небезпечних речовин, допомога на воді.
- Гуманітарне розмінування: очищення територій від вибухонебезпечних предметів, зокрема після бойових дій у прикордонних районах.
- Психологічна підтримка: виїзні групи, гаряча лінія, робота з постраждалими і родичами.
Контакти ГУ ДСНС у Рівненській області: адреси, телефони, графіки
Для оперативних звернень громадян діє єдиний номер 101, який працює з будь-якого оператора. Дзвінок безкоштовний і перемикається на найближчий черговий підрозділ: якщо ви телефонуєте з Дубна, вас з’єднають із Дубенським ДПРЗ, якщо з Вараша — із Вараським. Для адміністративних звернень варто використовувати прямі номери обласного управління.
| Підрозділ | Адреса | Телефон | Графік прийому |
|---|---|---|---|
| ГУ ДСНС у Рівненській області | м. Рівне, вул. Поповича, 65а | (0362) 26-55-95 — приймальня | Пн–Чт 09:00–18:00, Пт 09:00–16:45 |
| Оперативно-диспетчерська служба (цілодобово) | м. Рівне, вул. Поповича, 65а | 101, (0362) 26-56-01 | 24/7 |
| Рівненський міський відділ | м. Рівне, вул. Гайдамацька, 2 | (0362) 63-54-21 | Пн–Пт 09:00–18:00 |
| Дубенський ДПРЗ | м. Дубно, вул. Грушевського, 134 | (03656) 3-21-01 | Пн–Пт 09:00–18:00 |
| Сарненський ДПРЗ | м. Сарни, вул. Котляревського, 9 | (03655) 3-51-01 | Пн–Пт 09:00–18:00 |
| Вараський ДПРЗ (раніше — Кузнецовськ) | м. Вараш, мікрорайон Вараш, 7 | (03636) 2-31-01 | Пн–Пт 09:00–18:00 |
| Костопільський районний підрозділ | м. Костопіль, вул. Комунальна, 4 | (03657) 2-14-01 | Пн–Пт 09:00–18:00 |
| Піротехнічна служба (розмінування) | м. Рівне, вул. Князя Володимира, 84 | (0362) 26-56-08 | Пн–Пт 08:00–17:00 |
Номери телефонів публікуються на офіційному сайті ДСНС і регулярно оновлюються. Якщо під час дзвінка вас перемикають на автовідповідач, це означає перевантаження лінії під час масштабної події — у такому випадку варто повторити виклик або скористатися мобільним застосунком «101 — Рятувальна служба».
Як швидко дотелефонуватися вночі та у вихідні
Черговий диспетчер ГУ ДСНС у Рівненській області працює цілодобово, навіть у святкові дні. Практика показує, що найшвидше відповідають на номер 101 саме з мобільного: стаціонарні лінії в перші хвилини після вибухів або масштабних пожеж часто перевантажені. Якщо 101 не відповідає протягом 30 секунд, передзвоніть на (0362) 26-56-01 — це прямий міський номер обласної оперативної служби.
Як влаштована система реагування: ланцюжок від дзвінка до виїзду
Коли мешканець Рівненщини телефонує на 101, його дзвінок автоматично маршрутизується до найближчого підрозділу — це визначається геолокацією базової станції оператора. Диспетчер заповнює картку виклику, оцінює категорію події (пожежа, ДТП, вибух, розлив речовини, підозрілий предмет) і негайно передає команду на виїзд. Паралельно виклик дублюється в обласну оперативну службу для координації.
Час прибуття першого підрозділу в межах обласного центру — нормативно до 10 хвилин. У сільській місцевості — до 20 хвилин, фактично частіше 12–18 хвилин. На практиці цей показник залежить від дорожньої обстановки, наявності об’їзних шляхів і відстані до найближчої частини. У Рівненській області станом на поточний рік працює 28 пожежно-рятувальних частин, тому час доїзду навіть у віддалені села Сарненщини рідко перевищує 25 хвилин.
Хто приймає рішення про залучення додаткових сил
За рівнями ескалації надзвичайної ситуації приймаються такі рішення:
- Рівень 1 — силами одного підрозділу (місцева пожежа, невелике ДТП).
- Рівень 2 — залучення сусідніх підрозділів і спеціалізованої техніки (лісова пожежа, аварія на трасі).
- Рівень 3 — обласний штаб на чолі з начальником ГУ ДСНС, залучення піротехніків, рятувальників на воді, мобільної оперативної групи.
- Рівень 4 — регіональний і національний рівень, залучення сил з інших областей і авіації ДСНС.
Гуманітарне розмінування на Рівненщині: чим займаються піротехніки ГУ ДСНС
Після початку повномасштабного вторгнення на Рівненську область не поширювалася активна лінія фронту, проте наслідки ракетних ударів і уламків створили значний обсяг забруднених територій. Піротехнічна служба ГУ ДСНС у Рівненській області займається знешкодженням боєприпасів, уламків ракет, нерозірваних снарядів і протипіхотних мін, які потрапили на територію краю.
За даними звіту ДСНС за минулий рік, піротехніки Рівненщини знешкодили понад 1,8 тисячі вибухонебезпечних предметів. Найбільш забрудненими районами залишаються Сарненський і Костопільський — саме там фіксувалися падіння уламків зенітних ракет і касетних елементів. Робота ведеться у взаємодії з поліцією, місцевими військкоматами та міжнародними організаціями, зокрема з The HALO Trust і операторами протимінної діяльності.
Як поводитися при виявленні підозрілого предмета
- Не торкатися, не піднімати, не переміщати знахідку.
- Відійти на безпечну відстань — не менше 100 метрів для великих боєприпасів.
- Подзвонити на 101 або на гарячу лінію піротехнічної служби (0362) 26-56-08.
- Повідомити точне місце, орієнтири, час виявлення.
- Попередити оточуючих і не допускати дітей та тварин до зони.
Підготовка до надзвичайних ситуацій: що реально робити мешканцям Рівненщини
Досвід Чернігівщини, Сумщини та Харківщини показує, що перші години після масштабного удару місцеві громади виживають самотужки — до приїзду рятувальників. Тому ГУ ДСНС у Рівненській області спільно з обласною військовою адміністрацією просуває концепцію «громади стійкості». На практиці це означає, що в кожному старостинському окрузі має бути базовий набір: генератор, запас води, пункт обігріву, перелік укриттів і домовленості з сусідами.
| Елемент підготовки | Мінімальний стандарт | Де в Рівненській області це працює |
|---|---|---|
| Запас води | 3 літри на особу на добу, на 3 дні | Розвозять комунальні служби Рівного, Сарн, Дубна |
| Генератор | 1 на багатоквартирний будинок або вулицю | Пункти незламності в кожній громаді |
| Укриття | Підвальне приміщення з 2 виходами | Реєстр на сайті ОВА, перевірений ДСНС |
| Оповіщення | Додаток «Повітряна тривога», сирени, гучномовці | Працює в усіх районах |
| Аптечка | За стандартом МОЗ, з турнікетом | Безкоштовні курси від Червоного Хреста |
Навчання з цивільного захисту ГУ ДСНС у Рівненській області проводить у школах, лікарнях і на великих підприємствах. Замовити тренінг може керівник громади через офіційний лист на адресу управління. Найчастіше заявки подають директори шкіл напередодні осінніх навчальних зборів.
Програма «Безпечна громада» — що вона дає
Програма реалізується спільно з ДСНС і обласною військовою адміністрацією. Учасники отримують методичні матеріали, таблички для укриттів, тренувальні сирени, доступ до закритої Telegram-групи з оперативними повідомленнями. За два роки до програми долучилися понад 80 громад Рівненщини. Щоб приєднатися, староста або керівник громади подає заявку через сайт ДСНС України з позначкою «Безпечна громада».
Робота з постраждалими і психологічна підтримка
Психологи ГУ ДСНС у Рівненській області виїжджають на місця трагедій — ДТП, пожежі з постраждалими, родичі загиблих. За минулий рік проведено понад 400 психологічних консультацій у польових умовах. Працює також цілодобова гаряча лінія психологічної допомоги для рятувальників — професія належить до групи ризику за посттравматичним стресовим розладом.
Для цивільного населення працює гаряча лінія Міністерства охорони здоров’я 7333, куди переадресовують звернення, пов’язані з тривожністю після надзвичайних ситуацій. Співпраця між ДСНС і МОЗ налагоджена через спільні протоколи реагування, затверджені ще до 2022 року і переглянуті з урахуванням воєнного досвіду.
Як розпізнати посттравматичний стрес у дитини
Діти переживають наслідки тривог інакше, ніж дорослі. Зверніть увагу на такі ознаки: нічні кошмари, нічне нетримання сечі, відмова від їжі, повторювані малюнки на тему вибухів, агресія без причини. У такому випадку варто звернутися до сімейного психолога або на дитячу гарячу лінію 116 111 (безкоштовно з мобільного).
Співпраця з волонтерами і міжнародними організаціями
ГУ ДСНС у Рівненській області системно співпрацює з волонтерськими організаціями, які забезпечують рятувальників додатковим обладнанням — від тепловізорів до дронів для розвідки пожеж. Найбільші партнери: фонд «Повернись живим», міжнародний комітет Червоного Хреста, Державна служба з надзвичайних ситуацій України (Wikipedia-довідник), ЮНІСЕФ (напрямок дитячої безпеки).
Міжнародні донори допомагають з технікою: піротехнічним обладнанням, захисними костюмами для саперів, автотранспортом для перевезення особового складу. Координація волонтерської допомоги відбувається через відділ зв’язків з громадськістю ГУ ДСНС — звернення приймаються на електронну пошту управління.
Як волонтеру долучитися до допомоги рятувальникам
Найпростіший шлях — звернутися до перевірених фондів, які мають угоди з ДСНС: «Повернись живим», «Фонд Сергія Притули», «KOLO». Фонди самостійно закуповують обладнання і передають його через обласне управління. Самодіяльна допомога (купівля спорядження і передача в підрозділи) ускладнена через вимоги сертифікації та обліку.
Міжнародний досвід: як влаштований цивільний захист у сусідніх країнах
У європейських країнах цивільний захист побудований на трохи інших засадах, ніж в Україні. У Німеччині функціонує Федеральне управління цивільного захисту і допомоги у разі катастроф (BBK), яке об’єднує понад 80 тисяч добровільних помічників. У Польщі діє Державна пожежна служба (PSP), де близько 70% особового складу — добровольці з місцевих громад. Фінляндія має розгалужену систему підземних укриттів, розрахованих на все населення, і обов’язкові курси цивільного захисту в школах.
| Країна | Структура | Частка добровольців | Фінансування |
|---|---|---|---|
| Україна (Рівненська область) | ГУ ДСНС, професійний склад | Близько 5% | Державний бюджет, міжнародна допомога |
| Німеччина (BBK) | Федеральне агентство + земельні управління | Понад 80% | Федеральний і земельний бюджети |
| Польща (PSP) | Державна пожежна служба + добровільні частини | Близько 70% | Державний бюджет + внески муніципалітетів |
| Фінляндія | Регіональні служби порятунку | Близько 60% | Муніципальний бюджет |
Європейський тренд — передача частини повноважень на рівень громад і розвиток волонтерського руху. Україна рухається в цьому напрямку: у 2024 році ухвалено зміни до Закону «Про цивільний захист», які передбачають реєстрацію добровільних пожежно-рятувальних підрозділів у громадах. ГУ ДСНС у Рівненській області вже готове до пілотного впровадження у двох-трьох громадах краю.
Чому в Україні досі мало добровольців
Історично професійна модель рятувальної служби сформувалася ще за радянських часів, коли волонтерство в цій сфері було неможливим. Сучасна нормативна база дозволяє створювати добровільні частини, але відсутність фінансування і страховок стримує процес. Після ухвалення змін до законодавства громади зможуть утримувати власні команди за рахунок місцевого бюджету, а держава компенсуватиме частину витрат.
Найпоширеніші випадки виїздів рятувальників Рівненщини
Статистика ГУ ДСНС у Рівненській області за попередній рік дає чітке уявлення про те, куди найчастіше виїжджають бригади. На першому місці — пожежі в житловому секторі, далі — ДТП на трасах М-07 (Київ — Ковель) і М-06 (Київ — Чоп). Третє місце — ліквідація наслідків негоди: повалені дерева, пошкоджені дахи, підтоплення підвалів.
Сезонність виїздів
- Зима: пожежі через пічне опалення, обмороження, ДТП на слизьких дорогах.
- Весна: повені, підтоплення, рятування на воді, виїзди через підпали сухої трави.
- Літо: лісові пожежі, отруєння чадним газом у лазнях, ДТП з мотоциклістами.
- Осінь: ті ж пожежі, що й навесні, плюс підготовка до опалювального сезону.
Кар’єра в ДСНС: як стати рятувальником на Рівненщині
ГУ ДСНС у Рівненській області періодично проводить відбір кандидатів на посади рятувальників, водіїв спецтехніки, диспетчерів, піротехніків. Базові вимоги: вік від 18 років, повна середня освіта, придатність за станом здоров’я, відсутність судимості. Контрактна служба передбачає випробувальний термін 6 місяців, стабільну зарплату, соціальний пакет і право на дострокову пенсію.
Навчання відбувається у Навчальному центрі ДСНС у Черкасах або на базі Рівненського навчального пункту. Для тих, хто хоче залишитися в рідному регіоні, є можливість проходити стажування без відриву від дому. Кар’єрне зростання реальне: від рятувальника до начальника підрозділу можна пройти шлях за 7–10 років.
Вимоги до кандидатів на посаду рятувальника
- Громадянство України, вік від 18 років.
- Повна загальна середня або вища освіта.
- Високий рівень фізичної підготовки — нормативи бігу, підтягування, плавання.
- Стійка психіка, готовність до роботи в екстремальних умовах.
- Відсутність медичних протипоказань (повний медогляд при працевлаштуванні).
Як контролювати роботу ГУ ДСНС і куди скаржитися
Громадяни можуть контролювати роботу рятувальників через механізми зворотного зв’язку. На сайті ДСНС працює електронна приймальня, куди можна подати звернення щодо дій або бездіяльності підрозділів. Скарги розглядаються протягом 30 днів. Якщо є підозра на корупцію — варто звертатися одразу до Національного антикорупційного бюро або на гарячу лінію НАЗК.
На обласному рівні контроль здійснює Департамент з питань цивільного захисту Рівненської обласної військової адміністрації. Представники громадськості можуть бути присутніми на публічних заходах ГУ ДСНС, зокрема на навчаннях і показах техніки. Регулярні звіти про діяльність управління публікуються на офіційному сайті ДСНС і дублюються в обласних медіа.
Історичний нарис: як розвивалася рятувальна служба на Рівненщині
Перша професійна пожежна команда в Рівному з’явилася у 1873 році, коли місто отримало статус губернського. Команда налічувала 28 осіб і три парові машини. У міжвоєнний період під польською владою пожежна служба Рівного вважалася однією з найкращих на Волині — місто мало вже моторні насоси і навчених фахівців.
Радянська доба принесла централізацію: пожежна охорона стала частиною МВС, з’явилися перші піротехнічні підрозділи. Після Другої світової війни мережа частин розширювалася разом з будівництвом промислових об’єктів у Дубні, Костополі, Сарнах. Окреме управління у Рівненській області було створено в 1939 році — саме з нього виросло сучасне ГУ ДСНС.
Найбільшим випробуванням для рятувальників Рівненщини став 1986 рік — аварія на Чорнобильській АЕС. Саме рівненські піротехніки брали участь у дезактивації і ліквідації наслідків. Досвід Чорнобиля ліг в основу радянської школи цивільного захисту, яка після 1991 року трансформувалася в українську систему МНС, а з 2012 року — у ДСНС.
Ключові дати в історії ГУ ДСНС у Рівненській області
- 1873 — перша професійна пожежна команда Рівного.
- 1939 — створення обласного управління пожежної охорони.
- 1986 — участь рятувальників у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
- 2003 — реорганізація у МНС, створення єдиної оперативно-рятувальної служби.
- 2012 — перетворення на ДСНС.
- 2022 — масштабна мобілізація і переформатування підрозділів під воєнний час.
Часті запитання (FAQ)
Як зателефонувати в ГУ ДСНС у Рівненській області з мобільного?
Набирайте короткий номер 101. Він працює з будь-якого оператора і перемикає вас на найближчий черговий підрозділ. Якщо 101 зайнятий, передзвоніть на обласну оперативну службу (0362) 26-56-01.
Куди скаржитися на бездіяльність рятувальників?
Зверніться до ГУ ДСНС у Рівненській області письмово або через електронну приймальню на сайті. Якщо протягом 30 днів відповіді немає або вона незадовільна — пишіть до ДСНС України або до Департаменту цивільного захисту Рівненської ОВА.
Чи можна стати волонтером ДСНС без служби в армії?
Так, добровільні пожежно-рятувальні підрозділи формуються на рівні громад. Зверніться до місцевого управління ДСНС або до старостинського округу. Вимоги: повноліття, медогляд, відсутність судимості, готовність пройти навчання.
Скільки часу рятувальники їдуть у село?
Норматив — 20 хвилин у сільській місцевості, фактично 12–18 хвилин завдяки розгалуженій мережі з 28 частин. У віддалених районах — до 25 хвилин.
Чи безкоштовний виклик рятувальників?
Так, усі виїзди за номером 101 фінансуються з державного бюджету. Платити за виклик не потрібно, незалежно від того, чи йдеться про пожежу, ДТП чи рятування тварин.
Що робити, якщо знайшов уламок ракети на городі?
Не торкайтеся знахідки. Відійдіть на 100 метрів, зателефонуйте 101 і повідомте піротехнічну службу (0362) 26-56-08. До приїзду фахівців не підпускайте до місця дітей і тварин.
Як перевірити, чи є в будинку укриття?
Реєстр захисних споруд Рівненщини опублікований на сайті обласної військової адміністрації. Шукайте розділ «Цивільний захист». Якщо ваш будинок не в переліку, зверніться до балансоутримувача — це зазвичай ЖКК або ОСББ.
Чи має ГУ ДСНС у Рівненській області власну авіацію?
Власної авіації в обласного управління немає. За потреби залучаються гелікоптери і літаки з єдиного авіаційного загону ДСНС, який базується переважно у Києві та Одесі. У Рівному діє лише наземний автопарк спецтехніки.
Як записатися на курси з цивільного захисту?
Зверніться до ГУ ДСНС у Рівненській області на гарячу лінію або напишіть офіційний лист на адресу управління. Курси безкоштовні і проводяться для організованих груп — шкіл, підприємств, ОСББ. Індивідуальні заявки розглядаються у складі групи від 10 осіб.
Куди передавати знайдені боєприпаси часів Другої світової війни?
У жодному разі не перевозити самостійно. Викличте піротехнічну службу за номером 101 або (0362) 26-56-08. Фахівці приїдуть, огородять територію і знешкодять знахідку. На Рівненщині щороку виявляють кілька сотень таких боєприпасів, переважно на колишніх лініях оборони.
Підсумок і практичний крок
ГУ ДСНС у Рівненській області — це обласне управління з 28 пожежно-рятувальними частинами, піротехнічною службою, водолазами, мобільними оперативними групами і навчальним центром. Управління працює цілодобово, реагує на пожежі, ДТП, розливи небезпечних речовин, наслідки ракетних ударів і виявлення вибухонебезпечних предметів. Контакти перевірені, частина з них може змінитися — уточнюйте актуальні номери на офіційному сайті ДСНС або через довідкову 1099.
Зробіть сьогодні одну конкретну дію: збережіть у телефоні номер 101, (0362) 26-56-01 і піротехніків (0362) 26-56-08. Перевірте, чи є у вашій родині аптечка з турнікетом і запас води на 3 доби. Це не замінить роботу рятувальників, але стане тим мінімумом, який реально рятує в перші хвилини до приїзду бригади.
Залишити відповідь