Знай юа: проєкт, який повертає в обіг імена видатних українців
Знай юа — патріотично-культурна ініціатива Юрія Журавля, лідера гурту «Ot Vinta!», музиканта, аніматора й письменника з Рівненщини. Проєкт поєднує друковані календарі, книгу, листівки та YouTube-лекції, у яких розповідається про людей, що формували українську історію від княжих часів до сьогодення. Серед героїв — Анна Ярославна, Іван Сірко, Ігор Сікорський, Леся Українка, кіборги Донецького аеропорту та десятки інших постатей, поданих мовою, зрозумілою школяреві й дорослому.
Відправною точкою стала шкільна буденність. У Козятині Вінницької області діти обклеїли кабінет історії вирізками з першого календаря «Битви за Землю Рідну». Цей епізод перетворився на багаторічну галерею портретів, яка зрештою лягла в основу окремого друкованого видання. Знай юа — рідкісний приклад того, як авторський проєкт із гуртка ентузіастів став частиною державної програми патріотичного виховання.
Далі — повна історія проєкту, його героїв, видавнича кухня та те, як ним користуються у школах, бібліотеках і родинах.
Як влаштований проєкт Знай юа: формати, ролі, механіка
Знай юа — не енциклопедія і не підручник. Кожен із чотирьох форматів виконує окрему функцію. Календар повертає портрет у щоденний побут. Книга збирає розкидані сюжети в єдиний наратив. Листівки працюють як портативний спосіб поширення. YouTube-лекції дозволяють почути живого оповідача й побачити процес малювання.
Структура побудована на двох рівнях. Перший — батальні сцени, де герой зображений у момент рішення: Святослав Хоробрий у поході, Петро Конашевич-Сагайдачний на морі, полковник Петро Болбочан у кримській операції, вояки УПА під Гурбами, кіборги в Донецькому аеропорті. Другий — портретна галерея: дев’ять облич на одному аркуші, які можна вирізати й повісити над партою. Підпис під кожним — одне речення з датами й контекстом, без академічного апарату.
| Формат | Що містить | Для кого | Як поширюється |
|---|---|---|---|
| Календар-галерея | 9 портретів на аркуш, батальні сцени | Школярі, вчителі, офіси | Передплата, ярмарки, партнерства з бібліотеками |
| Книга «Знай наших» | 59 персонажів, 118 ілюстрацій | Бібліотеки, родини, викладачі | Книгарні, видавництво «Діти підземелля», Спільнота «Добродій» |
| Листівки | Один портрет і стисла довідка | Поштові розсилки, шкільні стенди | Книжкові ярмарки, соцмережі, фестивалі |
| YouTube-лекції | Розповідь автора про кожного героя | Учні, студенти, дорослі | Канал Юрія Журавля, освітні платформи |
Автор свідомо уникає академічного тону. Замість сухої біографії — одне речення-«гачок» і портрет, який запам’ятовується. Ілюстрація несе більшу частину смислового навантаження, а текст лише ставить її в контекст. Саме такий розподіл дозволяє дитині за 30 секунд упізнати героя, а дорослому — за потреби заглибитися в YouTube-формат.
Конкретні приклади формату з першого тому:
- «Анна Ярославна — донька Ярослава Мудрого, королева Франції»: портрет у середньовічному вбранні поряд із книгою й печаткою.
- «Костянтин Острозький — переможець в Оршанській битві»: батальна сцена з орденською стрічкою та характерним шоломом доби.
- «Софія Галечко — хорунжа УСС»: постать із прапором, яка показує, що жінки у війську — не вигадка, а реальна сторінка історії.
Хто стоїть за виданням
За книгу «Знай наших» відповідає Спільнота «Добродій» і видавництво «Діти підземелля», до яких долучився Юрій Журавель. Ідейним натхненником видання став Микола Ляхович — громадський діяч і правозахисник, один з організаторів акції «Україна без Кучми». Видання здійснене за сприяння Міністерства молоді та спорту України як один із проєктів патріотичного виховання молоді, поданих через Управління молоді і спорту Рівненської обласної державної адміністрації.
Дев’ять портретів на одному аркуші — не випадкова цифра. Вона збігається зі шкільною сіткою уроків і дозволяє вчителю використовувати один календар як роздатковий матеріал на цілу чверть. Ілюстрації спочатку створювалися під календар, а для книги доповнювалися портретами лідерів українських військ — від гетьманів до командувачів УНР і УПА.
Юрій Журавель наголошує, що проєкт не конкурує з академічними серіями. Він радше виконує роль порталу входу: дитина бачить портрет, запам’ятовує обличчя, а далі вже звертається до підручника чи YouTube-лекції за контекстом. Про це свідчить і публічна презентація у дитячому майданчику «Історія для дітей без нафталіну: нові форми, нові підходи» в Ужгороді та під час фестивалю «Історія: UA».
Хто потрапив до галереї: 59 персонажів проєкту Знай юа
Галерея охоплює п’ять тематичних блоків — від політиків і митців до науковців і міфічних персонажів. Це свідомий редакційний вибір: показати, що українська історія — це не тільки князі та гетьмани, а й винахідники, співачки, лікарі, навіть античні герої, пов’язані з українськими землями.
| Блок | Кого представляє проєкт | Чому це працює для школи |
|---|---|---|
| Політики та громадські діячі | Анна Ярославна, князь Вітовт, Андрей Шептицький, Михайло Грушевський, Павло Скоропадський, Симон Петлюра, Степан Бандера, Василь Стус, Олесь Доній | Від європейської династичної політики до новітнього правозахисту |
| Митецький блок | Іван Котляревський, Тарас Шевченко, Марко Кропивницький, Леся Українка, Соломія Крушельницька, Іван Кавалерідзе, Сергій Параджанов, Квітка Цісик | Від літератури до кіно й опери, включно з діаспорою |
| Полководці та військові | Костянтин Острозький, Іван Сірко, Іван Богун, Петро Дорошенко, Роман Шухевич, Софія Галечко | Від середньовічної битви під Оршею до жіночого війська УСС |
| Науковці та дослідники | Юрій Дрогобич, Григорій Сковорода, Іван Пулюй, Ілля Мечников, Володимир Вернадський, Ігор Сікорський, Микола Амосов, Борис Патон | Від ректора Болонського університету до винахідника гелікоптера |
| Міфічні персонажі | Ахіллес, Амага | Показує, що українська земля має і прадавній, дохристиянський шар |
Окремий акцент — на тих, кого рідко згадують у шкільних підручниках. Михайло Скибницький — інженер-полковник, соратник Симона Болівара, ад’ютант першого президента Венесуели Хосе Антоніо Паеса. Михайло Білинський — творець морської піхоти УНР. Ніл Хасевич — художник, карикатурист і мировий суддя, підпільник УПА. Ці імена свідомо витягнуті з архівів, щоб учень бачив: українці впливали на світову історію на різних континентах і в різні епохи.
- Іван Багряний — постать, яка поєднує літературу, політичну еміграцію та спротив тоталітарному режиму.
- Олена Теліга — поетеса й діячка ОУН, чия біографія читається як приклад громадянського вибору.
- Володимир Титла — художник-аніматор, який працював на студії Волта Діснея, повертаючи в український контекст Голлівуд.
- Богдан Гаврилишин — економіст і член Римського клубу, приклад успішної української діаспори в міжнародній політиці.
Такий добір дозволяє вчителю історії закривати одразу кілька прогалин: від дохристиянського періоду до сьогодення, від літератури до авіабудування. Проєкт Знай юа стає гнучким інструментом для уроків, позакласних заходів і бібліотечних виставок.
Як працює візуальна модель: чому портрет важливіший за підпис
Психологія сприйняття влаштована просто: обличчя запам’ятовується швидше, ніж прізвище. Календар-галерея «Знай наших» побудований за принципом: дев’ять облич на аркуші, мінімум тексту, максимум візуального контрасту. Учень повертається до портрета щодня — і через кілька тижнів ім’я вже не потребує підкази.
Юрій Журавель свідомо уникає «парадного» стилю. Портрети не гладенькі, як у шкільному підручнику, а з фактурою, кольоровими акцентами й динамічними позами. Козак не сидить у кріслі — він підводиться з шаблею. Анна Ярославна не застигла в корсеті — вона тримає перо й печатку, бо була грамотною королевою. Це допомагає учневі «оживити» персонажа.
Батальна сцена як окремий жанр
Перший календар «Битви за Землю Рідну» на 2016 рік складався з 12 картин. У кожній — справжній Герой України в момент найважливішого рішення: від князя Святослава до кіборгів Донецького аеропорту. Це окремий жанр, який автор називає «історичною іконографією»: сцена не документальна, але наративно точна, бо кожен елемент перевірений за літописами, музейними колекціями та усними свідченнями.
З педагогічної точки зору це працює як вхід у тему. Учень, який побачив кіборга, питає вчителя про оборону Донецького аеропорту. Школяр, який роздивився Софію Галечко, починає шукати інформацію про Українські січові стрільці. Так працює ланцюжок «візуал — запит — дослідження», знайомий будь-якому вчителю, який хоча б раз вивішував у класі ілюстровану стінгазету.
Чому «Знай юа» працює там, де не спрацювали підручники
Середній україномовний підручник історії для 7–9 класів містить близько 24 портретів на 200 сторінок — один портрет приблизно на вісім сторінок тексту. Календар «Знай наших» дає дев’ять портретів на один аркуш, а книга — 59 на 200 сторінок. Щільність візуального ряду вища у 3–4 рази, тому й ефект запам’ятовування сильніший.
Ще один фактор — емоційна прив’язка. Учень бачить героя не як «далекого предка», а як конкретну людину з рисами обличчя, одягом, знаряддям праці. Це запускає механізм ідентифікації, відомий у шкільній педагогіці як «ефект знайомого обличчя»: коли образ стає близьким, зростає бажання дізнатися більше.
Семиденний план використання проєкту Знай юа у школі та бібліотеці
Нижче — покроковий план, який дозволяє вчителю, бібліотекарю або керівнику гуртка впровадити проєкт Знай юа за тиждень. Усі кроки розраховані на реальний бюджет школи або невеликої громадської ініціативи.
День 1. Підготовка матеріалів (бюджет: 0 грн)
Завантажити безкоштовні роздаткові матеріали з YouTube-каналу Юрія Журавля, переглянути лекції про трьох героїв, яких плануєте висвітлити. Скласти список із 9 імен, які ляжуть в основу першого «класу-галереї». Перевірити наявність книги у шкільній бібліотеці; якщо немає — подати заявку через бібліотечний фонд або звернутися до Спільноти «Добродій».
Порада: не починайте з найвідоміших імен. Почніть із Софії Галечко чи Михайла Скибницького — ефект здивування працює краще, ніж «ще один Шевченко».
День 2. Створення стенду-галереї (бюджет: 200–400 грн)
Роздрукувати портрети формату А4 на цупкому папері, підписати кожне ім’я, дату життя та одне речення-контекст. Розмістити стенд у коридорі біля кабінету історії. Один аркуш — дев’ять портретів — займає площу стандартної дошки оголошень.
Порада: залучіть до оформлення учнів старших класів. Це перетворює пасивний перегляд на активну участь: старшокласники пояснюють молодшим, кого зображено.
День 3. YouTube-лекція як груповий перегляд (бюджет: 0 грн)
Вибрати одну лекцію тривалістю 12–18 хвилин. Після перегляду провести п’ятихвилинне обговорення: «Кого з героїв ви хотіли б запросити на урок і чому?». Запишіть відповіді на стікері й приклейте поруч із портретом.
Порада: стежте, щоб лекція не перетворилася на фон для домашніх справ. Робіть 1–2 паузи для запитань, навіть якщо працюєте з малими класами.
День 4. Робота з книгою «Знай наших» (бюджет: 0 грн, за наявності примірника)
Роздати учням по одному портрету з книги. Завдання: за 10 хвилин знайти в тексті абзац, який найкраще пояснює, чому ця людина потрапила до галереї. Презентація — по одному реченню від кожного.
Порада: для молодших класів замініть письмовий пошук усним. Це знижує стрес і дає змогу слабшим читачам залучитися через власні спостереження.
День 5. Крос-предметний урок: історія + література (бюджет: 0 грн)
Виберіть одного героя, який має і історичну, і літературну складову: Іван Франко, Леся Українка, Іван Котляревський. Проведіть бінарний урок разом із вчителем української літератури. За додатковим контекстом зверніться до опису проєкту у відкритому довіднику і порівняйте портрет у книзі з тим, як цього ж персонажа подають у підручнику літератури.
Порада: звертайте увагу на деталі — одяг, атрибути, ракурс. Це вчить учнів аналізувати візуальне джерело, а не просто милуватися малюнком.
День 6. Створення власної листівки (бюджет: 50–100 грн на клас)
Учні малюють власну листівку на основі одного з героїв проєкту. Формат — А5, кольорові олівці або фломастери. Готові листівки передаються молодшим класам або вивішуються в бібліотеці. Це замикає цикл: дитина працює з матеріалом і створює власний продукт.
Порада: не оцінюйте художні здібності. Оцінюйте зусилля дослідження: чи вдалося передати епоху, атрибути, вираз обличчя.
День 7. Підсумкова вікторина «Знай юа» (бюджет: 0 грн)
Проведіть коротку вікторину на 10–12 запитань: «З ким із героїв пов’язана Болонія?», «Хто такий Ніл Хасевич і в чому його унікальність?», «Кого з героїв ви бачили вперше?». За правильні відповіді — невеликі призи: листівки з проєкту, наклейки, грамоти від бібліотеки.
Порада: додайте одне запитання на кмітливість — наприклад, «Який герой проєкту, на вашу думку, найбільше схожий на сучасного підлітка і чому?». Це запускає дискусію і закріплює матеріал через особистісну прив’язку.
Як проєкт Знай юа вписується у європейський і світовий контекст
Європейські музеї та освітні платформи вже давно працюють із форматом «живих портретів». Британська National Portrait Gallery у 2017 році почала роздавати школам безкоштовні репродукції. Іспанський Museo del Prado у 2021 році відкрив програму «Prado educa», де портрети використовуються як точка входу в уроки історії, літератури й навіть математики. Знай юа працює в тій самій методології, але адаптований до українського контексту.
У США формат portrait-based learning поширений через ініціативи Smithsonian National Portrait Gallery. У Європі подібні програми діють у Польщі («Niepodległa», з 2016 року) та Чехії («Živé obrazy» — «Живі картини»), де школам безкоштовно роздають ілюстровані матеріали про ключові постаті державотворення. Знай юа перетинається з цими ініціативами за методикою, але відрізняється тим, що тримається на одному авторі — Юрію Журавлі, — а не на державному замовленні.
Перевага авторського підходу — єдиний стиль ілюстрацій і послідовна редакційна політика. Недолік — обмежена масштабованість: одна людина фізично не може випускати десятки найменувань на рік. Саме тому в 2024 році до проєкту долучилися Спільнота «Добродій» і видавництво «Діти підземелля» — щоб прискорити виробництво й охоплення.
Американські стандарти медіаграмотності
American Association of School Librarians ще у 2017 році включила візуальну грамотність до переліку ключових компетенцій. Це означає, що школяр має вміти читати зображення: розрізняти епоху, атрибути, емоції, історичне тло. Знай юа тренує саме цю компетенцію, бо кожен портрет — це міні-розслідування: «Чому він у такому одязі? Що в руках? Що це за епоха?».
У 2024 році Національна академія наук України опублікувала рекомендації щодо підвищення медіаграмотності в школах, де окремо наголошено на необхідності роботи з візуальними джерелами. Проєкт Знай юа повністю відповідає цим рекомендаціям, бо портрет у ньому — не ілюстрація, а самостійне джерело знань.
Чому Україна рухається до формату «живої галереї»
Попит на вітчизняний культурний контент у школах зростає з 2022 року. За даними опитування Gradus Research, понад 60% батьків хочуть, щоб у школах більше уваги приділяли українським історичним постатям і менше — західним зразкам без українського контексту. Проєкт Знай юа відповідає саме на цей запит: пропонує конкретні обличчя, конкретні сюжети й готовий інструментарій для вчителя.
Ще один фактор — дефіцит ілюстрованих матеріалів. Стандартний підручник історії перевантажений текстом і збіднений на візуальні матеріали. Календар-галерея й книга «Знай наших» заповнюють цю прогалину, даючи вчителю готовий дидактичний інструмент. Саме тому проєкт уже чотири роки поспіль отримує підтримку на рівні обласних управлінь освіти.
Як з’явився проєкт: від перекидного календаря до двотомної книги
Історія проєкту Знай юа починалася не з амбітної концепції, а з конкретного освітнього запиту. У 2015 році Юрій Журавель готував перекидний настінний календар на 2016 рік. Перший випуск — «Битви за Землю Рідну» — містив 12 батальних малюнків, де справжні Герої України — від князя Святослава Хороброго до кіборгів Донецького аеропорту — були зображені в момент найважливішого рішення. Це був альбом, який мав «оживити» історію для школяра, а не перетворити її на глянцевий плакат.
Коли Юрій Журавель дізнався, що діти з Козятина Вінницької області оздобили вирізками з календаря шкільний кабінет історії, він зрозумів: формат працює. Напередодні 2017 року вийшов перший календар-галерея, де кожен аркуш містив дев’ять портретів, які можна було вирізати й повісити над партою. Календар перетворився з подарунка на робочий інструмент — учень щодня бачив обличчя, а не просто прізвище.
2026–2026: перші кроки й перший успіх
Перші два роки існування проєкт тримався на ентузіазмі засновника. Календарі друкувалися невеликими накладами — від 500 до 1500 примірників. Попит зростав переважно через «сарафанне радіо»: вчителі однієї школи радили матеріал колегам з інших міст. До 2018 року вийшло вже чотири календарі, кожен із яких додавав нових героїв і нові сюжети.
Важливий етап — співпраця з Управлінням молоді і спорту Рівненської обласної державної адміністрації. Саме через цю структуру проєкт подався на конкурс патріотичного виховання молоді при Міністерстві молоді та спорту України й отримав підтримку. Це дозволило перейти від хобі одного митця до інституційної ініціативи зі стабільним фінансуванням.
2026–2026: книга як окремий продукт
Перший том книги «Знай наших» вийшов друком наприкінці 2019 року. Він містить 59 персонажів і 118 авторських ілюстрацій. Більшість малюнків автор підготував саме до календарів, доповнивши книгу портретами лідерів українських військ. Це рішення дало змогу зібрати розкидані сюжети в єдиний наратив, доступний поза межами шкільного року.
Книгу презентували в Ужгороді в рамках дитячого майданчика «Історія для дітей без нафталіну: нові форми, нові підходи» та під час фестивалю «Історія: UA». Ці майданчики свідомо обрані: вони об’єднують видавців, освітян і батьків, тобто саме ту аудиторію, яка може перетворити окремий проєкт на частину шкільної програми.
2026–2026: чому проєкт повернувся в центр уваги
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року змінило запит на патріотичний контент. Школи, бібліотеки й родини почали шукати матеріали, які пояснюють, хто ми є і звідки. Знай юа опинився в епіцентрі цього запиту, бо вже мав готову бібліотеку образів, видавничу інфраструктуру й відпрацьовану методику.
У 2023–2024 роках зросла кількість запитів від військових частин: портрети героїв використовувалися для облаштування бібліотек у бліндажах, для патріотичних стендів у навчальних центрах і для листівок-вшанувань полеглих побратимів. У 2025 році Спільнота «Добродій» і видавництво «Діти підземелля» оголосили про підготовку другого тому, який охопить нові персоналії — від дисидентів до сучасних військових і волонтерів.
У 2026 році проєкт залишається актуальним, бо поєднує три речі, які важко знайти в одному форматі: історичну достовірність, художню якість і педагогічну придатність. Саме тому Знай юа вже зараз розглядають як кандидата для включення до рекомендованих матеріалів Міністерства освіти і науки України на 2026/2027 навчальний рік.
Практичні поради: як використовувати Знай юа поза школою
Проєкт працює не тільки в школі. Ось три сценарії, перевірені на практиці батьківськими ініціативами, бібліотеками та невеликими музеями.
Перший сценарій — сімейна «галерея вдома». Роздрукуйте дев’ять портретів із сайту проєкту або з книги, підпишіть імена, повісьте в дитячій кімнаті. Щотижня вибирайте одного героя, читайте про нього 10 хвилин і разом обговорюйте: «Що б ми в нього запитали? Яка риса характеру допомогла йому в житті?». Це перетворює вечірній ритуал на м’яке виховання без нотацій.
Другий сценарій — бібліотечний клуб. У міських бібліотеках уже працюють клуби «Читаємо родиною» або «Книжковий четвер». Додайте до їхньої програми окремий цикл «Знай юа» — зустріч раз на місяць, де обговорюють одного героя, читають уривок із книги й малюють власну листівку. Бібліотека отримує додатковий контент, відвідувачі — новий формат.
Третій сценарій — музейна експозиція. Невеликі краєзнавчі музеї можуть оформити тимчасову виставку «Портрети видатних українців» на основі матеріалів проєкту. Дев’ять портретів займають мінімум місця, але створюють ефект «живої стіни», яка приваблює відвідувачів і стає фоном для екскурсій.
Поширені запитання
Хто автор проєкту Знай юа?
Ідейний засновник і художник — Юрій Журавель, лідер гурту «Ot Vinta!», музикант, аніматор і письменник із Рівненщини. До створення книги долучилися Спільнота «Добродій» і видавництво «Діти підземелля», а ідейним натхненником видання став Микола Ляхович.
Скільки героїв зображено в першому томі книги «Знай наших»?
Перший том містить 59 персонажів і 118 авторських ілюстрацій. Галерея охоплює політиків, митців, полководців, науковців і навіть міфічних персонажів — від князя Вітовта до Ахілла.
Чи можна використовувати матеріали проєкту в школі безкоштовно?
YouTube-лекції та цифрові матеріали доступні безкоштовно. Друковані календарі й книгу потрібно придбати, але вони розраховані на багаторічне використання: один аркуш — дев’ять портретів, які можна вирізати й використовувати багаторазово.
Чим Знай юа відрізняється від звичайного підручника історії?
Підручник дає текстовий масив із мінімумом ілюстрацій — у середньому 24 портрети на 200 сторінок. Знай юа дає 59 портретів і 118 ілюстрацій на 200 сторінок, тобто щільність візуального ряду вища у 3–4 рази, а отже й ефект запам’ятовування сильніший.
Чи є в проєкті герої, пов’язані з українською діаспорою?
Так. Квітка Цісик — співачка й популяризатор української пісні в Америці, Богдан Гаврилишин — економіст і член Римського клубу, Іван Багряний — письменник і публіцист в еміграції. Це свідоме рішення авторів — показати, що українці впливали на світову культуру й політику за межами України.
Чи планується другий том книги «Знай наших»?
Так, Спільнота «Добородій» і видавництво «Діти підземелля» готують другий том, який охопить нові персоналії: дисидентів, сучасних військових і волонтерів. Орієнтовна дата виходу — 2026/2027 навчальний рік.
Як долучитися до проєкту, якщо я вчитель або бібліотекар?
Найпростіший шлях — використовувати наявні матеріали у своїй установі й поширювати інформацію серед колег. Якщо хочете долучитися до видавництва — зверніться до Спільноти «Добродій» або видавництва «Діти підземелля» через їхні офіційні сторінки. Для волонтерів є можливість допомогти з поширенням календарів у школах, де бракує коштів.
Чи має проєкт Знай юа офіційну підтримку держави?
Видання книги відбулося за сприяння Міністерства молоді та спорту України, як один із проєктів патріотичного виховання молоді, які подавалися через Управління молоді і спорту Рівненської обласної державної адміністрації. Календарі рекомендовані обласними управліннями освіти кількох областей.
Чи можна замовити портрет конкретного героя, якого немає в першому томі?
Спільнота «Добродій» і видавництво «Діти підземелля» приймають заявки від шкіл, бібліотек і громадських організацій на включення нових постатей до другого тому. Для цього достатньо написати на офіційну сторінку спільноти з обґрунтуванням, чому саме ця постать потрібна саме вашій аудиторії.
Знай юа — приклад того, як авторський проєкт може стати частиною державної освітньої політики, не втрачаючи своєї художньої автентичності. Якщо ви шукаєте інструмент, який працює одночасно на запам’ятовування, ідентичність і медіаграмотність, — календар-галерея, книга «Знай наших» і YouTube-лекції Юрія Журавля залишаються перевіреним варіантом. Почніть із одного аркуша на дев’ять портретів, одного уроку на 18 хвилин і одного обговорення за вечерею — решту зробить сам матеріал.
Залишити відповідь